теплої крові. Від удару він, що стояв на колінах, повалився, і зв'язані за спиною руки, відгукнулися пульсуючої болем по венах, по плечу ковзнули ланки ланцюга від його нашийника, залишаючи дзвінкий звук, віддаючи гулом в голові, в такт наростаючій болю від удару в обличчя. Він відкрив моментально зволожені очі, втупивши приречено-відсутній погляд у стелю, звідки байдуже помігівала вогником камера спостереження. У його голові ніяк не вкладався сенс тільки що сказаних слів. Пролунав жіночий голос.
- Та ну, відповідай йому, ... якщо він так хоче знати - легка усмішка, і в обличчя йому вдарив видихається солодкуватий дим марихуани.
- Добре, хочеш ...? Так, просто так, відпускаємо, точніше викидати. Можеш робити, що хочеш, жити як, жив до цього, ... якщо зможеш, - коротка посмішка, - Або шукати нове життя ... нам набридло тут стирчати ... півроку ... і кому завгодно набридне ...
- Уже півроку? Я тут півроку? - І тут же прикрив очі, і напружився в очікуванні так і не послідувало удару, який звик за весь час перебування в бункері до щоденних побоїв.
- Точніше 7 місяців ... приблизно ... розслабся малюк, це прощальний розмова, може потім, будеш згадувати, і нудьгувати ... не хочеться, щоб він запам'ятовувався з поганої сторони, не бійся, більше не будемо тебе бити, - прохолодна жіноча рука ніжно ковзнула по його щоці. - Ти тільки не намагайся вбити себе, у тебе ще все буде добре, ми даруємо тобі твоє життя, а з прощальними подарунками треба звертатися дбайливо. Ти хочеш що-небудь ще запитати?
- Допоможи йому, - вже звертаючись до що стоїть поруч світловолосого хлопцеві, який після цих слів, взяв у руки ланцюг, і недбало потягнувши, допоміг йому встати з підлоги на коліна.
- Чому, ... навіщо це ... навіщо все це? - Після нетривалого мовчання майже простогнав він уривчасто тихим, запинається голосом.
- Усе це? - Промовив, в знущання розтягуючи слова, молода людина, до цього що бив його по обличчю, і який при першій їх зустрічі представився «Твій Пан», і якого він з тих пір зазвичай так і кликав. Обводячи жестом руки вздовж голих, холодних стін, обвішаних кріпленнями, ланцюгами й гаками, а так само стелажів, завалених різноманітними пристосуваннями для задоволення їх садистських, що містять сексуальний характер примх.
- Нам так захотілося, ... нам просто було нудно, ... Хотілося тримати в руках людське життя ... як нитка, яку так легко порвати ... в будь-який момент. Заглядати тобі в очі, коли тобі боляче, коли ти на межі ... слухати крики благання, і шепіт знесилених губ, бачити тремтіння тремтячими від холоду і болю пальців, кров, змішану зі сльозами, і спермою на твоєму обличчі, коли ти як собака скиглити, і жереш з миски. І відповзає на брудну підстилку в зассанном і заблеванном тобою ж кутку, забиваючись там, у жалюгідний тремтячий грудку. Це перекручене насолоду, але все-таки ні з чим незрівняний кайф.
- Пані, ... але чому я? - Зриваючись на сльози, хапаючи повітря ротом, вимовив він.
- Микита, - він здригнувся, почувши своє ім'я, яке він майже встиг забути, набагато звичніше для нього стало звернення «сучка», «шлюшки», «дірка» або ж «тварь» - а чому ні? Ти сам же не міг зрозуміти хто ти .... хлопчик, дівчинка ... так от ти сучка! Без підлоги, без сенсу життя, тварюка, яка не має права на власне бажання або ж думку .... Просто річ, для задоволення примх своїх господарів. Нехай мила, але вже потягати, яку давно пора на смітник. Ти не соромився вдягати спідниці, крутити сракою на публіці, в загальному, вів себе як натуральна блядь, так ось .... Ми відкрили тобі очі, і фактично показали тобі твою природу. Ти такий, який є зараз .... справжній - і чоловіча рука поблажливо провела по його брудним, довгим, cплутане волосся, у відповідь він здригнувся, від незвичного прояву такої ласки від суворого Пана.
- Не люблю довгі прощання, хлопчики, давайте закруглятися, - Дівчина розгорнулася, і пішла в бік апаратурно-наглядової кімнати, залишаючи за собою тоненький наркотичний димок, від цигарки яку вона курила.
- Ну що Нікі .... Поглянь востаннє на місце, яке за цей час стало тобі фактично домом ... - і, діставши з-за спини шприц, вколов щось йому у вену - Дихай глибше, розслабся, і запам'ятай .... Не намагайся нас знайти або помститися ... прощай моя сучка, ... я тебе дуже скоро забуду.
Вони викинули його з машини вночі, майже в центрі незнайомого міста, абсолютно голого, зі слідами свіжих ін'єкцій на венах рук і ніг, без документів і грошей. Він прокинувся через декілька годин в місцевому відділенні, Нічний патруль підібрав обколоти наркомана, зрідка приходить у себе, і що ніс у маренні якусь ахінею, на яку менти відразу ж забили. Після, з відділення його забрала бригада санітарів на швидкій. Майже тиждень він не міг прийти в себе, а лікарі безбожно заколювали його всякої поганню, протягом цього тижня ніяких заявок про зникнення цієї людини не приходило. У короткі моменти його свідомості хворий вів себе неосудність, все, намагаючись донести до санітарів якісь дивні, страшні речі. Один із санітарів про